ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

МАРИНЕНКО Наталя Володимирівна

УДК 821.161.2–312.1 Петров

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ПРОЗА В. ПЕТРОВА:

ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ

10.01.01 – українська література

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті

імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Безхутрий Юрій Миколайович,

Харківський національний

університет імені В.Н. Каразіна,

завідувач кафедри історії української

літератури

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Ковалів Юрій Іванович,

Інститут філології

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри новітньої української

літератури

кандидат філологічних наук, доцент

Сиротенко Валерій Павлович,

Краматорського економіко-гуманітарного інститут, завідувач кафедри слов’янської філології

Провідна установа: Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди,

кафедра української літератури,

Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться “18” січня 2006 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.07 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, ауд. 2-37.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, площа Свободи, 4).

Автореферат розісланий “14” грудня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Гноєва Н.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертації. Глобальні суспільно-політичні перетворення, які відбулися в країні на початку 1990-тих років і призвели до становлення самостійної української держави, позначилися на всіх сферах життя людської спільноти, зокрема й на її гуманітарній науковій думці. Позбувшись ідеологічних тенет, сучасне літературознавство отримало можливість докорінно переосмислити український літературний процес у всій його історичній перспективі. Особливо багато білих плям відкрилося в художній спадщині ХХ сторіччя. Вони були результатом політико-ідеологічної ситуації в Радянській Україні, внаслідок якої чимало імен вітчизняних митців свідомо викреслювалися з історії українського художнього слова. Подати об’єктивну науково-критичну оцінку літературного надбання минулого сторіччя, позбавити його вульгарно-соціологічних штампів, з одного боку, й відкрити великий масив нових, по суті, імен письменників, чий доробок належить до кращих зразків української літератури так званого радянського періоду, з іншого, – таким є головне завдання науковців.

Сучасні літературознавчі дослідження ґрунтуються на новітніх науково-практичних методах і методиках вивчення художніх текстів, притаманних постмодерній естетиці. Екзистенційний, інтертекстуальний, психоаналітичний і інші підходи дозволяють глибоко проникнути в сутність літературного твору, розкрити його зміст, а також показати вкоріненість українських митців у світову культуру, зв’язок словесних практик вітчизняних літераторів із художніми здобутками європейських письменників. У той самий час не втрачають актуальності традиційні методи дослідження художнього твору, його характерних жанрових, стильових, композиційних і т.д. рис, які допомагають усвідомити формотворчі, експериментаторські, естетичні пошуки митців першої половини ХХ сторіччя.

Новітня наукова переоцінка особливо важлива з огляду на роль українського письменства того періоду, коли воно намагалося заповнити собою культурну порожнечу, штучно створену політикою радянського уряду. Саме у творах, виданих поза межами України й СРСР, можна було знайти відповіді на болючі питання доби, ознайомитися через них з новітніми науковими і мистецькими тенденціями Європи, які тоді активно засвоювалися літературою. Це сприяло посиленню інтелектуальної складової багатьох творів українських письменників. Художнє слово виконувало одночасно не лише естетичну, але й науково-критичну функцію, що відображає філософська проза того періоду, а особливо практика інтелектуального роману – жанру, який активно використовувався вітчизняними митцями, зокрема й В. Петровим (Домонтовичем).

Актуальність дослідження жанрово-стильових особливостей прози В. Петрова (Домонтовича) обумовлена необхідністю ґрунтовного аналізу його доробку в контексті інтелектуальної романістики ХХ століття. На сьогодні не існує окремої праці, де б комплексно вивчалися художньо реалізовані ідейно-філософські погляди письменника. Таким чином, актуальність дисертації зумовлена потребою цілісного вивчення літературного доробку В. Петрова (Домонтовича), яке б дозволило через поєднання традиційних і новітніх науково-практичних методик аналізу поглибити наші знання про творчу особистість письменника, розширити наше уявлення про значення його мистецького доробку для розвитку української модерної інтелектуальної прози.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі історії української літератури Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна і пов’язана з основним напрямком її роботи за проблемою “Жанрово-стильові особливості та поетика української літератури ХІХ–ХХ століть”.

Мета дисертаційної роботи полягає у комплексному осмисленні й детальному аналізі жанрово-стильових особливостей інтелектуальної прози В. Петрова (Домонтовича).

Відповідно до мети висунуто такі завдання: 1) з’ясувати жанрово-стильову специфіку інтелектуальної прози В. Петрова (Домонтовича); 2) визначити провідні жанрово-стильові риси романів В. Петрова (Домонтовича) “Дівчина з ведмедиком” і “Доктор Серафікус”; 3) висвітлити значення інтертекстуальних запозичень для розкриття філософського підтексту романів “Дівчина з ведмедиком” і “Доктор Серафікус”; 4) проаналізувати жанрово-стильові особливості інтелектуального роману В. Петрова (Домонтовича) “Без ґрунту”; 5) розкрити функцію історичних і міфологічних символів у відтворенні філософського підтексту роману “Без ґрунту”.

Об’єктом дослідження є романи В. Петрова (Домонтовича) “Дівчина з ведмедиком”, “Доктор Серафікус” і “Без ґрунту”. Предметом роботи є інтелектуальна парадигма творів письменника як практична реалізація модерністських перетворень першої половини ХХ сторіччя, а також як намагання переосмислити ситуацію духовної кризи кінця 1920–40-х років ХХ сторіччя.

Мета і предмет роботи обумовили вибір методів дослідження. Філологічний метод використовується для з’ясування провідних жанрово-стильових особливостей інтелектуальної прози В. Петрова (Домонтовича). Культурно-історичний метод застосовується при введенні досліджуваних творів у культурний, літературний та історичний контекст і описові особливостей його засвоєння письменником у романах. Елементи інтертекстуального, міфологічного підходів сприяють увиразненню смислових акцентів, розставлених у творах, а також дозволяють простежити особливості стилю досліджуваних романів.

Теоретико-методологічну базу роботи складають праці літературознавців В. Агеєвої, М. Бахтіна, Г. Грабовича, Т. Гундорової, О. Еткінда, М. Епштейна, С. Єфремова, Д. Затонського, М. Зерова, М. Неврлия, С. Павличко та ін. Жанрово-типологічні питання інтелектуального роману з’ясовані за працями В. Агеносова, М. Беньковича, В. Бікульчюса, А. Бочарова, Ю. Давидова, В. Днєпрова, Д. Затонського, З. Кірнозе, Н. Лейтес, С. Павличко, Н. Павлової. Проблема стилю художнього твору розкрита за теоретико-практичними дослідженнями Ар. Григоряна, В. Ковальова, О. Ларміна, Г. Поспєлова, О. Соколова, Л. Тимофєєва, М. Храпченка, О. Чичерина та ін. Теоретичні й практичні розробки в галузі інтертекстуальності вивчені за працями Р. Барта, І. Ільїна, О. Жолковського, Н. Фатєєвої, І. Гюббенет, Г. Лушнікової, Н. Корабльової та ін. Крім того, при висвітленні особливостей інтелектуальної парадигми романістики В. Домонтовича було використано науково-практичний досвід у галузі дослідження мотиву, викладений у працях Б. Гаспарова, Б. Томашевського, О. Фрейденберг, В. Проппа та ін., а також були застосовані окремі аспекти теорії символу і міфу, розроблені Ю. Лотманом, О. Лосєвим, Є. Мелетинським, М. Еліаде, Дж. Фрезером, В. Топоровим та ін. У дослідженні також використовувалися філософські роботи З. Фройда, В. Розанова, С. Соловйова та ін.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що в роботі вперше: 1) здійснене комплексне літературознавче дослідження інтелектуальної парадигми романної прози В. Петрова (Домонтовича); 2) простежено жанрово-стильову специфіку та особливості інтелектуального дискурсу романів “Дівчина з ведмедиком”, “Доктор Серафікус”, “Без ґрунту”; 3) з’ясовано роль інтертекстуальних запозичень у розкритті філософського підтексту романів “Дівчина з ведмедиком” і “Доктор Серафікус”; 4) з’ясовано основні прийоми і засоби символізації й інтерпретації історико-міфологічних образів як провідних жанро- і стилетворчих елементів роману “Без ґрунту”.

Теоретичне та практичне значення результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при написанні лекційних курсів з історії української літератури першої половини ХХ століття, підготовці спецкурсів та семінарських занять, навчальних посібників тощо.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри історії української літератури Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, а також на наукових конференціях: Міжнародній науковій конференції “Підсумки і перспективи розвитку літератури та літературознавчої думки ХХ ст.” (Харків, 1–3 жовтня 2003 р.); Міжнародній науковій конференції “Традиції Харківської лінгвістичної школи у світлі актуальних проблем сучасної філології. До 200-річчя Харківського університету і філологічного факультету” (5–7 жовтня 2004 р.).

Публікації. Результати дослідження відображені в 7 статтях (загальним обсягом 2,6 друк. арк.), опублікованих у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України.

Структура дисертації обумовлена її метою і завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Обсяг роботи становить 163 сторінки основного тексту та 19 сторінок списку використаних джерел (233 позиції).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, сформульовано мету та завдання роботи, визначено основні методи дослідження, його предмет і об’єкт, висвітлено зв’язок дисертації з науковими програмами і планами, показано наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі – “Проблеми і теоретичні засади вивчення творчості В. Петрова (Домонтовича)” – викладені основні етапи вивчення творчості В. Петрова (Домонтовича) вітчизняними і зарубіжними літературознавцями, а також розглянуто теоретичні питання дослідження жанру, стилю, інтелектуальної прози.

У першому підрозділі – “Рецепція творчості В. Петрова (Домонтовича) в українському літературознавстві (1920–2004 рр.)” – подається детальний аналіз праць, присвячених творчості В. Петрова (Домонтовича).

Огляд показав, що питання інтелектуального дискурсу в творчості письменника було поставлене лише в праці С. Павличко “Дискурс українського модернізму”, хоча окремі елементи, притаманні інтелектуальному письму, відзначалися вже Гр. Майфетом, Ю. Корибутом, а особливо Ю. Шерехом. Новітній етап дослідження прози В. Петрова (Домонтовича) відзначається поліваріантністю підходів (дослідження феміністичного дискурсу – В. Агеєва; компаративістський – О. Пронкевич, Ю. Рибалко; інтертекстуальний – О. Борзенко, Р. Горбик, В. Зубань, С. Матвієнко, Н. Мішеніна). Інтелектуальні риси творчості письменника досліджують О. Боярчук, І. Василішин, М. Гірняк, Ю. Ганошенко, хоча цілісної рецепції прози В. Петрова (Домонтовича) як зразка інтелектуального письма досі не вироблено, що дає підстави для подальшого дослідження проблеми.

У другому підрозділі – “Теоретичні і методичні основи дослідження” – опрацьовані основні наукові дослідження, присвячені вивченню літературознавчих категорій жанру і стилю. У працях О. Соколова, Г. Поспєлова, Б. Храпченка, Л. Чернець та ін. доводиться двосторонній зв’язок між жанром і стилем окремого твору. Звідси сприйняття літературного тексту як єдності жанрових і стильових особливостей дає можливість комплексного дослідження його художньої цілісності, прояснити специфіку жанрової природи й індивідуальних характеристик авторської манери письма.

Своєрідність інтелектуального роману як окремого жанрового різновиду стала предметом вивчення в працях В. Агеносова, М. Беньковича, В. Бікульчюса, А. Бочарова, Ю. Давидова, Д. Затонського, Н. Лейтес, Н. Павлової та ін. На матеріалі творчості європейських письменників науковці показують оригінальність художнього мислення митців, новаторський підхід до вирішення сюжетно-композиційних питань, своєрідне поєднання художнього вимислу із науковою думкою як способу реалізації специфічного філософування.

Другий розділ – “Жанрово-стильові особливості романів В. Петрова (Домонтовича) (“Дівчина з ведмедиком”, “Доктор Серафікус”)” – являє спробу виділення характерних рис ранніх романів письменника, які засвідчують його манеру поєднувати в окремому творі ознаки різних жанрових різновидів роману. Результатом такої компіляції стала поява оригінального авторського тексту “з подвійним дном”, у якому світобачення митця проявляється в побутових картинках, в описах людських взаємин, життєвих ситуацій. При цьому В. Петров (Домонтович) намагається трансформувати традиційні схеми як любовної, так і філософської прози, метафоризуючи свою оповідь, надаючи їй яскравого асоціативного характеру, вплітаючи в оповідь відверто критичні зауваження щодо сучасного автору стану української і світової літератури, мистецтва. Усе це становить собою ознаки творчої індивідуальності письменника, які дають можливість розглядати тексти В. Петрова (Домонтовича) в контексті інтелектуальної романістики.

Предметом першого підрозділу – “Колізія любовних взаємин у романах В. Петрова (Домонтовича) “Дівчина з ведмедиком” і “Доктор Серафікус”” – є аналіз авторського бачення любовних взаємин, переосмислення кохання як соціальної основи в найширшому її розумінні, як квінтесенції природного начала в людському єстві. Використовуючи загальну схему любовного роману, В. Петров (Домонтович) руйнує провідну жанротворчу рису подібних творів – тему кохання. Людське почуття є для письменника досить абстрактним предметом, який не витримує випробовування життям. Воно представлене митцем у двох площинах: як формальний прояв людських взаємин, привід для знайомства героїв і початку діалогу між ними і власне як наслідок цього діалогу, той ідейно-філософський зміст, який автор намагається вивільнити в процесі зображення інтимних стосунків. Причому поступово філософський контекст підкоряє собі формальний бік оповіді, що є цілком природно не для любовного, а для інтелектуального роману.

Кохання в романах В. Петрова (Домонтовича) ніколи не відтворюється само по собі, як почуття. Воно одразу несе в собі додаткове смислове навантаження, яке й визначає характер взаємин головних героїв між собою й оточуючим світом. Так, у романі “Дівчина з ведмедиком” любовні стосунки Зини й Лесі Тихменєвих з учителем Іполітом Варецьким є ілюстрацією авторського бачення жіночої емансипації. Проблемну суть феміністичного питання письменник довіряє озвучити Зині Тихменєвій: традиційне сприйняття кохання, шлюбу, інтимних взаємин неможливе за сучасних обставин. Намагання дівчини донести власні думки до родини і коханого, нерозуміння з боку останніх визначає сутність романного конфлікту, побудованого письменником за принципом антагоністичного протистояння.

В. Петров (Домонтович) зіштовхує два паралельні світи: застигле минуле–сьогодні–завтра родини Тихменєвих і активне сьогодні Зини, яка намагається влитися в потік тих змін, які відбуваються навколо. Не знаходячи підтримки серед членів родини, дівчина звертається до Іполіта Варецького, людини мислячої, ученого, apriori відкритого новим ідейним віянням. Ця відкритість новому знанню, притаманна науковцю, сприймається Зиною як підґрунтя для встановлення діалогу і взаєморозуміння.

Характерною рисою індивідуального стилю митця є перевірка висловлених думок на практиці. При цьому він визначає такі умови для реалізації, які засвідчили б їх внутрішню неспроможність. Письменник широко використовує іронію, яка виявляється вже у виборі головного персонажа відтворюваних подій –шістнадцятирічної домашньої дівчини із забезпеченої родини радянського урядовця. Іронічне ставлення В. Петрова (Домонтовича) до героїні підсилюється й мотивом гри. Значущість ігрового мотиву для розуміння ідейно-філософського змісту роману підтверджується назвою твору – “Дівчина з ведмедиком”, яка сама по собі, безвідносно до тексту, викликає стійкі конотації дитячої забави. У самому ж тексті образ ведмедика стає символом-алегорією Іполіта Варецького.

Видима легкість сприйняття оповіді порушується безліччю смислів і конотацій, які проступають крізь кожне висловлювання письменника. Автор ніколи не виголошує однозначних думок і ніколи не дає прямої відповіді. Аби уникнути необхідності пояснювати власні думки з приводу будь-якої проблеми і водночас якнайповніше представити її в усіх ракурсах, В. Петров (Домонтович) широко застосовує прийоми метафоризації, символізації оповіді, залучає до свого тексту тексти інших авторів, щоб, спираючись на усталений культурно-мистецький контекст, зрештою, підвести читача до розуміння власного твору.

Прикладом такого інтертекстуального запозичення є порівняння Зини Тихменєвої з Іфігенією. У тому, як сприймають образ Іфігенії оточуючі й сама Зина і як всі вони співвідносять її з молодшою Тихменєвою розкривається подвійний сенс художньої аналогії. Письменник пропонує декілька точок зору: Зина воліє бути схожою на міфічну Іфігенію-жрекиню, тобто прагне свободи волевиявлення, Леся ж наголошує на нещасній долі Іфігенії з трагедії Гете, яка сумує на чужині, відірвана від родини і батьківщини. Зрештою, остання думка підтверджується й у романі, адже історія Зини Тихменєвої уривається в Берліні, де вона стала ресторанною повією.

Головною причиною цього виявляється Іполіт Варецький, який не зумів піднятися у коханні над суспільними упередженнями щодо ролі чоловіка в житті жінки, чому в основному сприяло його “я” науковця, людини раціоналістичних переконань. Символом неможливості природного переживання почуття став у романі завод – квінтесенція авторських роздумів про руйнування цивілізацією природи не лише в традиційному, екологічному, але й у духовному, особистісному розумінні, що підтверджується історією товариша Варецького Семена Кузьменка, а зрештою і самого інженера-хіміка.

Трагічний по суті фінал романної долі Іполіта Варецького обумовлюється автором за допомогою вставних епізодів й другорядних персонажів-супутників. Такими є Василь Ґриб, непевна людина, дивак з філологічними інтересами, випадкова перехожа з вагітною донькою, жінка в трамваї, а також історія вбивства хворої дружини Буцьким. Усі вони певним чином або попереджають Іполіта Варецького про небезпеку однозначного прагматичного ставлення до кохання. Зрештою всі висловлені попередження фокусуються в образах-символах Нікколо Маккіавеллі й Риміра д’Орко, з якими наприкінці оповіді порівнює героя В. Петров (Домонтович). Головною думкою цього порівняння є діалектика добра і зла, обов’язку і власних прагнень, неможливість однозначного ставлення до будь-яких життєвих ситуацій, де вбивство може бути милосердним (як у Буцького), а прагнення вчиняти за правилами суспільної моралі, прийнятне для оточуючих, може вбити близьку людину, як це сталося у випадку із Зиною. Нерозуміння цього героєм призводить його до стану внутрішньої і зовнішньої порожнечі, цілковитої самоти, яка є головним наслідком неможливості гармонійно поєднати раціональне й духовне начала у власному житті.

Саме самотність стала центральною проблемою в романі В. Петрова (Домонтовича) “Доктор Серафікус”. Це одразу позначилося на виборі головного героя роману, способі подання матеріалу, центральних проблемних вузлах, мотивах. Провідним мотивом “Доктора Серафікуса” є мотив неодухотвореної природи, недозволеності шукати прояви духу й думку там, де насправді проявляється лише імітація життя, метвенне, механічне уподібнення їй. “Людина технізованої доби” – так називає головного героя роману Ю. Шерех.

Квінтесенцією цього визначення стала назва твору – “Доктор Серафікус”, яка увібрала в себе діалектику взаємин природи і цивілізації, окремими проявами якої стали категорії науки, розуму, біологічності й абіологічності людського існування, кохання, шлюбу, народження дітей, дружби, сексу, які визначають ідейно-філософський зміст роману.

Увага В. Петрова (Домонтовича) зосереджена на персоні Василя Хрисанфовича Комахи, людини ученої і дуже серйозної. Це його називають “Доктор Серафікус” за відданість своїм науковим пошукам і байдуже ставлення до оточуючих, особливо до жінок, хоча формально сюжетне підґрунтя роману становлять любовні пригоди героя. Проте говорити про сюжетну подієвість у названому творі було б некоректно, адже вона є тут суто умовним поняттям. Сам же роман представляє собою низку життєвих ситуацій, діалогів, роздумів героїв, у процесі відтворення яких письменник намагається донести до читача деякі власні думки.

Головною темою роману є спроба активізації людської особистості, спроба знайти золоту середину між розумом й інстинктами, яка дозволила б героєві скоротити дистанцію між собою і оточуючим світом. Одним із потужних стимулів подолання внутрішнього відчуження Василя Комахи від реальної дійсності виступає в романі кохання.

Для героя-ученого секс є неприпустимою категорією людського існування, через це Комаха багато роздумує над вирішенням проблеми трансформації шлюбних відносин як формального приводу для інтимних стосунків у цивілізаційному світі таким чином, аби уникнути фізичного контакту із жінками. При цьому в нього дивним чином зберігається інший природний інстинкт – бажання мати дітей, продовження роду, що виявилося у дивних стосунках із Ірцею. Відносини з жінками Василь Комаха не припускає, що й підтвердилося на прикладі “взаємин, яких не було” із сусідкою Таїсією Павлівною. Результатом випробування Василя Комахи любов’ю став сумнів у реальності його існування, який висловили як Ірця, так і Таїсія Павлівна. Маленька дівчинка, дізнавшись, що Комаха не може бути “комашиним татом” за дивною аналогією імені і за дитячим сприйняттям, ставить під сумнів людськість героя і називає його Пупсом. Манекеном у капелюсі, дерев’яною маріонеткою зрештою називає Василя Хрисанфовича Таїсія. Метафора ляльки, несправжньої людини або псевдолюдини поступово набуває потужнішого звучання, поглинаючи смисловий простір головного чоловічого персонажа.

Нелюдськість, несправжність Василя Комахи підтверджує в романі його вигляд: масивний, важкий, м’ясоподібний, який чомусь не переконує в реальності його існування. Усе частіше при змалюванні особи Комахи автор використовує поняття гомункулюса, штучної людини, серафічного гнома. Це дало привід для реалізації гомосексуального мотиву як прояву внутрішньої чистоти героя, його вищого, ученого призначення, одного із способів відтворення особливого духовного стану. Дивна “дружба” з Володимиром Корвиним, художником і людиною богемною, в очах оточуючих сприймається як варіація інтимних взаємин між чоловіками. Самі ж герої сприймають відносини як такий собі “духовний шлюб”, “місячне кохання”, де єдність двох базується на спільних духовних інтересах. Надання цим відносинам сексуального забарвлення (взаємини Корвина з Тетяною Беренс) одразу викликає спротив з боку Комахи і спричиняє розрив між чоловіками.

Однак на цьому гомосексуальний мотив не зникає зі смислового простору роману, трансформуючись у концепцію власної святості, виголошену Василем Комахою: не можна бути святим і мати дружину. Ця думка є наслідком інтерпретації письменником праці В. Розанова “Люди лунного света”, зокрема тих її положень, де мислитель оговорює концепцію гомосексуальності людей розуму, науковців. Його розуміння “місячного кохання” як вищої форми одухотвореності людини переосмислюється В. Петровим (Домонтовичем) як форма порушення природних зв’язків сучасної раціоналізованої людини з оточуючим світом.

Ця ідея в концентрованому вигляді реалізувалася в алегоричному образі гомункулюса, яким часто називають Василя Комаху. У романі ця алегорія вибудовується письменником за допомогою інтертекстуальних паралелей з образом Гомункула з трагедії Гете “Фауст”. Про ступінь проникнення ідей німецького письменника у твори В. Петрова (Домонтовича) свідчить як явна аналогія назв “Доктор Серафікус” і “Доктор Фауст”, так і деякі змістові паралелі. Однак, на відміну від Гете, український автор зосередився не на відтворенні болючих пошуків ученого, а на встановленні так би мовити хімічного складу тієї живої субстанції, якою є Василь Комаха.

Герой В. Петрова (Домонтовича) не має такого відчуття внутрішньої сталості, як персонаж Й.-В. Гете. Тому він і співвідноситься із образом штучної людини, сяючим гномом, який намагається подолати власну штучність, неприродність, аби влитися в людське суспільство, стати його повноцінним членом. Інтертекстуальна аналогія відтворюється автором за принципом контрасту. Живий, з плоті й крові Василь Хрисанфович усіма способами намагається приборкати власне біологічне єство, подавити в собі людські інстинкти і почуття, творить із самого себе штучну істоту, гомункула, як колись учень Фауста Вагнер створив сяючого гнома, аби довести можливість позабіологічного створення живої істоти. У цьому контексті цікавою видається аналогія імені героя Гете й улюбленого композитора Комахи Ріхарда Вагнера, яка лише підсилює ідейний зв’язок між двома творами.

Асоціативна пара Комаха–Гомункул обігрується В. Петровим (Домонтовичем) через їхнє ставлення до кохання. Третє випробування коханням у своєму житті Василь Хрисанфович переживає з Вер Ельснер. У романі вона зображується ідеалом вільної жінки, вищу міру свободи якій дає мистецтво, гра, акторство. На цьому побудована й асоціація Ельснер з персонажем роману Вайлда “Портрет Доріана Грея” акторкою Сибілою Вен, яка ілюструє ідею неспроможності розрізняти життя й театр. Театралізація повсякденного спілкування з оточуючими стала девізом існування Вер Ельснер, що потім відбилося на взаєминах героїні з Комахою.

Взаємини Комахи з Ельснер, за задумом В. Петрова (Домонтовича), мали надати йому шанс змиритися з власною біологічністю, адже кохання – одна з найбільш потужних можливостей подолання протиріч самою людиною, адже дух і життя, дух і плоть поєднуються в ньому в єдине ціле. При цьому дихотомія духу і життя осмислюється письменником через символи святого і відьми. “Святим” є Василь Хрисанфович, стриманість якого має розумовий характер, а “відьмою” представлена Вер Ельснер.

Демонічний контекст створюється автором за допомогою особливого зображення атмосфери кав’ярні (вона нагадує шабаш на кухні Фауста або бал Воланда з “Майстра і Маргарити”), цитатою з “Божественної комедії” Данте, яку згадує Комаха, а головним чином образом-символом кішки, який прямо (голодна чорна кішка на сходинах під’їзду Вер Ельснер) або опосередковано (автор порівнює рухи Ельснер з пластикою кішки) співвідноситься з жіночим персонажем роману. При цьому виникають стійкі паралелі з образом відьми з роману “Доктор Фаустус” Т. Манна. Як у німецького, так і в українського автора відьма є уособленням природного начала, яке мало на меті відновити повноцінність образу чоловічого персонажа роману. Однак у В. Петрова (Домонтовича) таке поєднання є неможливим, і не лише тому, що Комаха опирається будь-яким проявам природного. Ці взаємини відтворювали авторську думку про крах позитивіських ідей примату розуму в житті людини. Штучність взаємин Комахи й Ельснер, яку письменник повсякчас доводить як у характерних рисах персонажів, так і за допомогою відповідного мистецького контексту (порівняння кохання героїв з творами художників-авангардистів посилювало елемент речевості, несправжності, награності відносин).

Тим не менш, письменник не переслідує мети поставити знак “дорівнюється” між категоріями кохання і філософської нудьги. Підтверджуючи манеру відтворювати життя з декількома підтекстами, В. Петров (Домонтович) дає зразки традиційного кохання, як у “Дівчині з ведмедиком”, так і в “Докторі Серафікусі”. Це Марія й Олександер Тихменєви, батьки Зини, Тетяна Беренс, колишня наречена Корвина, а тепер заміжня дама, зрештою Корвин і Вер Ельснер. При цьому письменник дотримується іронічної тональності, відтворюючи ідеал любових стосунків за допомогою гротескних паралелей цих домашніх матрон з образом рожевощокої купчихи з картин Кустодієва. Однак ця іронія часом уривається, що пов’язано, зокрема, з семантикою імені Марія в романі “Дівчина з ведмедиком”: домогосподарці Марії Тихменєвій (на ці конотації вказувала В. Агеєва) протиставляється учителька Марія, коханка Іполіта Варецького, образ якої має стійки асоціації з образом Божої Матері. Таким чином, автор широко використовує в своєму романі прийом нашарування смислів, який створює йому можливість не давати остаточних відповідей, завжди бачити “друге дно”, зокрема й у відносинах чоловіка і жінки. Цю подвійність смислів, їхню багатошаровість, що є рисою індивідуального стилю В. Петрова (Домонтовича), підтвердив і останній роман письменника “Без ґрунту”.

Другий підрозділ – “Культурно-історичний контекст як стильова риса інтелектуальної прози В. Петрова (Домонтовича)” – висвітлює особливості зв’язку творів автора з мистецькою ситуацією часів написання романів. Оточуюча дійсність проступає на сторінках прози В. Петрова (Домонтовича) не тільки через художньо осмислені образи, а й безпосередньо, у вигляді алюзій і цитацій. Вони не лише розкривають бачення письменника певних культурних аспектів життя сучасного суспільства, а й створюють той жанровий зміст, який дозволяє включити творчість митця до світового інтелектуального дискурсу.

Результатом цієї взаємодії стала поява в романі “Дівчина з ведмедиком” Стефана Хоминського, який, з одного боку, являє собою художній образ, що увиразнює характер Зини Тихменєвої, з другого – створений на ґрунті мистецької алюзії на особу відомого поета Веліміра Хлєбнікова. Ця алюзія концентрує довкола себе конотації, пов’язані з лівими, авангардними течіями в російській і українській літературі, в той же час характер подання цієї алюзії свідчить про іронічне ставлення автора до цих угруповань.

Іншим ступенем кореляції життя і мистецтва відзначаються мистецькі алюзії в романі “Доктор Серафікус”. Окрім численних асоціацій і паралелей з відомими художніми й образотворчими роботами, які увиразнюють образи, створені письменником, роблять мову автора більш пластичною, експресивно насиченішою, цікавішою для сприйняття, роман містить прямі перегуки з науковими працями В. Петрова. Це дозволяє дослідникам його творчості говорити про есеїстичність як характерну рису індивідуального художнього стилю митця, що також цілком вписується в стильові характеристики інтелектуального письма.

Третій розділ – “Інтелектуальна парадигма роману В. Петрова (Домонтовича) “Без ґрунту”” – присвячений вивченню особливостей творчої еволюції письменника, що позначилося на характерних рисах авторського інтелектуалізму.

Останній роман В. Петрова (Домонтовича) являє собою своєрідне підбиття підсумків постреволюційних перетворень і визначення можливих подальших перспектив розвитку нового суспільства. Це підводить автора до необхідності звернення до теми пошуку фундаментальних засад буття, балансу між природною, культурною, національною, політичною сферами в житті людини. Одним із ключових понять роману “Без ґрунту” є час, а його розуміння автором виходить далеко за межі сьогодення, постає загальнотеоретичною, філософською категорією, яка відбиває провідні ознаки життя країни в історичній перспективі. Саме ретроспекція стає головною жанротворчою рисою останнього твору письменника, розширюючи його часо-просторові межі, активізуючи глибинні прошарки історичної пам’яті, створюючи особливе інформативне поле, крізь яке проступає філософський підтекст. Провідну роль у вираженні світоглядних позицій письменника при цьому відіграють різноманітні образи-символи: землі, міста, саду, собору, “Варязької церкви”.

Перший підрозділ – “Символи рідної землі, міста, саду як виразники руїнницьких процесів в індустріальному суспільстві” – з’ясовує шляхи і способи переосмислення В. Петровим (Домонтовичем) сутності процесів, що характеризували культурний і ментальний стан українського суспільства кінця 20-х – початку 30-х років ХХ століття за допомогою конкретних історико-міфологічних образів.

Провідним образом-символом у романі “Без ґрунту” є образ землі. Винесений у назву твору, символ визначає його ідейно-філософський зміст, задає тон оповіді, намічає можливі напрямки сприйняття його читачем. Вирішальне значення відіграє при цьому семантика заперечення, відсутності, втрати, виражена займенником “без” у заголовку, яка розгортається автором у картину тотальної духовної катастрофи.

Напрямок філософських пошуків В. Петрова (Домонтовича) визначається композицією твору, в якому широко використовується прийом асоціативної ретроспекції і який за формальними ознаками є романом-подорожжю. Це дозволяє письменнику вільно маніпулювати художніми часом і простором. При цьому автор дотримується певної послідовності в розкритті прихованого смислу твору, поступово нарощуючи конотації образів-символів, розгортаючи конкретне значення кожного в широку понятійну абстракцію, чим досягає їх особливої філософської ваги.

Так, образ ґрунту розгортається в напрямку від сприйняття його головним героєм як рідної землі, домівки, батьківщини до міфологеми всесвіту, зв’язку із предками, історичною пам’яттю свого народу. При цьому семантика знищення, руйнації, задана назвою роману, виражається тут спочатку через символи мертвого степу, мертвої ріки, підсилюється відсутністю дерев і досягає особливої гостроти звучання в усвідомленні втрати не лише природи, а й онтологічного зв’язку з минулим. Індустріалізація, яка викликала екологічну катастрофу, поступово набуває ознак глобального процесу знищення життєвого простору людини, а відтак і її духовної, метафізичної основи.

Автор намагається переосмислити цей процес через семантику знищеного старого міста, зруйнованих приватних осель, втрачених вишневих садків, які колись були ознакою зв’язку міської людини зі своїм селянським минулим, зі своєю землею. Втрата цього зв’язку означає втрату контакту з історією, а значить – і з вищими духовними силами. Це яскраво демонструє образ знищеного Потьомкінського саду, який являє собою симбіоз культурно-історичної й духовної пам’яті суспільства. Автор хоче довести, що із садом було зруйновано не лише потужний шар історії української нації, але і її душу. Ефект досягається за рахунок переосмислення внутрішніх конотацій міського саду як саду райського, ідеальної моделі світоустрою, в бік іншої його інтерпретації. Викладені на газонах саду цегляні портрети Леніна і Маркса (“кепка”, “борода”) стають символами нового суспільного ладу. Таким чином, письменник недвозначно натякає на намагання лідерів революції підмінити духовні орієнтири сучасників.

Дослідження того, як саме і за допомогою яких жанрово-стильових прийомів письменник реалізує свою історіософську концепцію, становить зміст другого підрозділу – “Собор св. Петра: конфлікт держави і церкви: проблема духовних орієнтирів”. Образ зруйнованого кафедрального собору покликаний відтворити у романі історичний контекст періоду, коли Україна була частиною Російської імперії.

У поле зору письменника потрапляють спроби двох великих російських володарів – Петра Першого і Катерини Другої – створити могутню імперію. Образ собору св. Петра відіграє особливу роль у становленні відповідного культурно-історичного контексту, який створюється зіставленням трьох соборів цього імені: реально існуючих у Римі, Петербурзі, а також планованого Катериною Другою для Катеринослава. В. Петров (Домонтович) робить собор св. Петра центральним образом, через який розкривається сутність становлення світових імперій. Собор у Римі символізує собою могутню Римську імперію, яка мала не лише геополітичні амбіції, але й релігійні інтереси, адже Рим став центром західного християнського світу. Такими самими амбіціями наділений в уяві письменника й цар Петро Перший, прагнення якого отримати абсолютну владу як у сфері політики, так і релігії посилюється нагнітанням численних конотацій навколо імені Петра – власне ім’я, місто Петербург, собор св. Петра в Петербурзі. Причому значення імені Петро – “камінь” інтерпретується автором роману “Без ґрунту” буквально, як основа, наріжний камінь ідеї російського самодержавства, підхопленої Катериною Другою. Саме вона вводить Україну в орбіту імперських �bDXvAGAirWtra3NaW1tFQMU5u2Y64EIEMKFk IjYIEEAkQMmxKcUTmVI8HSBtvK/0zq6ZHh4o1kYIsIjMWZgOUGwsJNULBAKyblpVtzgrEZgEnmy3 EohyLUyYr0Xp36VlS P5Uv5eBwsT15yAiY4IKZF/Rl83yVigQtkA6Z0SJrm5koBjq3mFKAsThR1g nCreyTy1s31SOl62l8mIKE7t1IlApFEkak7wrTfSUv7jN8ZpsOELEwWpsMsgUkqet8DJkACIKLA JEA99/SNB9ZPr96X1C/3nbrA43adSWRhsjAVQkUva3t75McAhFaXpsuRwJSJ26kSZGo7 sJnX3pg 3vSdUTJv2mErY5vmWZgKrfGVTgiB6ScUIEjzAEkHCmUDhUuZoDJ3k2trJnEmA0i2mmeBKliY0vOT FcBEuiepHhKQiNnOtAMUYK1k4msvbx8DmC9 7n7Wespw11jNlcwQ2TRP77fjWhEXXelqyLt4Hq5T 5dJ6ZGGK/HQpca0SkFYWJio2VnwZh7q1GS7duuEtkwLEx7aTGbAEKNZNRIAiAhQxe2wCCeXQ4Gph 4mIrnQz/JwHyPmGyzgREAIUktbuh5oAJFwIkINpWgAEPcwKRSNxJT/lkzryXyexQStaZcAZxI3rr qqqqnMrKSppYOSZm u1QTU0Nkjn5GRnLeY7lsTJmnm0b2ZGOc54bR9wnTNaZUpGR6rXl6XLgAajF GgVcV3NiTgHQAAlUIkEFsZARbpH1IHa68vB91OMeKxhonsBZ2hoaAAkPuiM aATRfTdiTJ9eMeP H2deflbOieQc2zOkbw/xOECSDnNSPZ4fqC1Q 4BpITZahVKRyzXz0ZHq5eQOUED01JPJjEs9pdxJ JBBxDmiIeqoHUNmu9ImXP x2AKLsaIJJ9Ljfa5w3DQcRmAQAIOHDj0jHBAiaXAUoOSfnZSzn B1y ToRTCUykmDy/XTeZb7RCj57cVvkPidDFWiDKKHKpBogACK2np8s/uuYt21r1lhGBiAhA6IV7O2AR n76dLAEcgQllr5cASiDSYTEcW5jk5vJsqyC9q6ioEKAECBHAIXGjbGCYF nn F2S7km6CLgc82Hh S1M5o2CvEeIG668Hw8M1QPRUuJqVVKBlQxfrGWcTl2rFAHQ7a1wKcAgcSXmkBy/ MxKsbgSeuNr r2dgUo85KmAITEQ3oIiPM0z8v/OXj3SCPTSkfdK4KpKmVv2cSM7l9Fjm2QDH8wKT TW0W9i5QeXO F rN/BqYACihYipyoXY MlyzGL9cvayAQhvpqfK1pfGK1cXxig3lVCLAEbgEInElwLr/7M4cjqTS w6MmaAQwQ e4hYnIh5o37RGKtIW/tubXz8LE 8K99OR7eH8WD5xviHgHjieCQ3WMF6LDNWpcv6SA Aq7F2OXqldRY5a21ubKbSoAFYMACVEQBCohwI6D60ufvFyEBR9xJl/1 JnegEGPSikelXF8/C1M4 /POI98wJFFVARf1nG5Ohobp5BRFaTo5UARQRyACMMTAJXPfuJEsQY0ACLsAi6teXAOpTH7/1QOHB XNWzMOlQPWrZbogcYYr6Bo7vANV/MhE83xDLADVYTwQgHa7VhbHKdeVOwCQO9dJz6WJgwok er2 MSLzuitJuifFCDNEBQeTlYUp9IvwXF/Trk5Fs6ASoFLhobrlBKneSBVxY/l6xcbyeAVg3b0ZKgUo BFAAxjpJYAIeU5r32ivbR0z7mUQWJgtUocCkFPplaLanJTzXe1rF5phPpXu /pMRBVfMr9I JaCK B3CpC7WAhVuhtIIJoLZWpsqfuZMouaPAurU V4YzvfH114 uLU0cA6ZsVxIxp7tTHrrGHx1QVham YDDwm9B0T2tgurs9NNPTEvH2nVJqQsCUCJ5tjCm3AqZU6HwDcTF2oRawcCkETDgSAibAekatoYBJ gMoGRE/3WDOZoLIwWaAKBia/3/ 74ExXW3C6qz2gBFQZoHx9TbiVgAVUKBUeVNekhuoAKp1UKV/6 esX2xlwZLvXs3USJpH3ry PHlpOjxeJKRObEmaQQAUzu4BQATFYWJp/P9/vAdIcnONPZHpzeUWim uzWsUj lZgRYKBU 3yAwoXTqcjVQbSqgKErgUACF0smrxSpmAGJtlA2VW2pnnckCVZAweb3eP/on PV0IqPzTHZ1KnshcTzOOBVTRHXc6lQgMHI/vCpcCJqDCoW6uTpYjihPJ4GDZ5sr4scXYpZKN9Pgx lfId/fY3v5wBSWDS4TIBZWGyQBUSTH aHff0 ybae3eB6thVZ1g5FIoAlK/3VDxw5kQiqEBSMC1E d1I9gEJri2OVwBTz9VXG/QPlAhTCpXAooAIS1ZpUZILF3EFeADBZWZgmRj3DCqY FFBABRVMxMhs V2twlrSvsw2niimgVDwdU9W ZOhsIw41r9I gQqHAia0ujBSDFDqGlUpMIlDsU4i7UPZrpSHAoQF ygL16GH6yEjHFe9E24BSv185lFLPLlQeHCoy190CTFFvz2kcKkrKF1TuFBmsR7jUcmK4RqWE1ern quL /gqV/pUiUr3nn4ofVUWKIgoS2ekeQAk8ps2CFiYLVKHBNAJM/sn2PoBSsTcw5elGwSlPl3Km 9tBsZ5uCKQNUwt9/MqoKEkkFFA5FYSI021Ub9fVUpUIDmVRvPny TDlX UrqajHuJOkeMGXDglMh xmagLEwWqEKB6YpnTEF0FgETUAGSij3AFFYwCVCkfgAVASq1hoorqXN1yr1qgtMqenuqFGTlSKWD FcB0e2uuCJhI9QCHdM8EjdmlCgEmKwvTiGc0C6YB30TbGYRDhWY6OgEqSFRrqYi3uznboQBKpYSN 6lxDdK6nOjTbXRP391WS6uFOsnYSmD792q0jRLnOZG56FVmYLFAFBtPceOt5nwJJxXNAhTsBU3Da 0y1AhVUxQkHlYQ2loGqJ 3ubAlPtypk8Dep8Y1ileiGleKCvEocCppXkcMlidKg0Fd5J9QQm094m gSlvzmSBskDlGaYxIAIogWnXnfoRYClYgMoDUKR6AOWfbG3yTbTuADXtqcedAIq1E0DNR86X4VDA RLqHKEhIqifNrgILYx2knGHi/gdu4k4/VodD3P3oMIo7Mnk8nv8FpmuAhHwKJHEpAUrB0rPrUB3A hHzjzS0oMNV2QsF2UsF2PPQf9s4EusryzOPcgOyLrGYDoqZV2YTYESwJCZjEJARk0Kpjz6h1rNrR ahW3sggkKLhU69527KjVirU6OnZkWmdqHTtVcWasbUdFdhIgGPZVLDrP/H9vvmf8uDZFkjDnBnLP ec693HtzyXt5f //WT KFTPJzUOdppaf2N3ViUQEmb1pyuqhTnRGABTJCCy5KwJ1anJqnAuJHMi4 gEibpY5xwKWoAdQBYeJ/D5w4cSL/tcz6safmFBTnD8wTRCNLCwcNByTuPXYSTCeUFwWgcgGqtCBr cGl 1mApU6ark1w9qdJxfVAngEKZzpk8vCvxE64eMJ035ZTOnowgVZ6c2WuJPr126dN/ZQeyjBlt loqWOeOVlLHsby4EJlTqoGECJNnJqBL3gimoE1ZO/CQrzs/MlR0vmHIA6oxCKdOEwekVExrUCaAm l QefabcvKnlJ/QgTY46xZMRF51f0JG6E7GTJx8a63ho0nXzBnynxj6PHXOYWcZdNdbn9jXW87Y1 lnl3rXW dbWlVa8Ka03Xa7x tF7vxevfrbUuSa nyjr4XWKmtdSENbWfF35XjMc8x2taS4310ONO Wk W1tVLa w2n8c1WHgtrWoVa8XCz3a8ZXXc K6457P1mdHfPefNJsGUD0wFUiasEKBkui9zmKRM guiLWElB1nFnAJMMN09AZVWMH5w cULOAFn/iVImUuWoE7ETKfIQO5V7i1FBaDF64pHb01And/Ga ETO1wRQ23II1dtS81XbsvQJFm bLf7/eJj75QXiur94DPJ21YXLvW2udtLlG/WCdTfnJB/xcyn0f cZC66vf wv1r7exn6q2LIGHjn/NsvR13n9ap9fQWLMO t84KHq0DmvB8/qPrrbeg6nfHmvB9/MXD 623E99fZSK159A/1vSzcYOVPbrCyyEp/vMEmPF5n/e5cY/2jvz9z1qtNhanIQeLeYYrUaVjx2Mwh AsmBysVKBZUDhToRO1WMzxkgV7A/MJGImKRUOa7euWeO7HLBOaM7uTJ5Vg YPBGRnIxocmq83fQV bA5O4iMGpp7zdUrfVWtPv7PLrvr5ZhvywFq747XtNufftto3XtxkPeesFES19uKyPfY3L2yyTG3A G/5li8345RarXPiBdRJ8qbgu1OckreU7r2 3m17eYlf/YrNdpvXM//dtVv3qVhuof P d9bY5Ys2 2 2/2WbD9d5L9XqFYGlf1aBAN7 y1bbs cTW7fjY6nZ bC t2GPDv7fWxj6y3sYJQAzQLv2nTeGA Sbt5pWXdUwtMTXXzxpXkDzylWAZMpRFIp4/NxIbKhgCUw1Q6TiC5qyeYZNnET2T1iJtQp8qS3N6V Uid38 KuXtXMS9qThACoOAgtckGVR9/eyReMvB8x6tRL6tJXp/BD/7nDZmjTZejPJ0iBvv9fO2yu Nt1IgZQt1 x3 20s35ab2fplH/yD7vsb7XxJvxog3WtXp2S60JdTnxwrQ2RXf vW yp/95lP9Ca emutC/X7X/jCRuuntV6vQwGI7v PHTZP6x0qqDpLxY4STA/oufjtrbqPLO3bKwTaKuuq92BpOmz4 36 fI9NeVqHy9xVzVYmgIrcvJECaLhsWHQ/1JWpxOOmuDKNH5RRVjgwC3WqPP3YvtScKiJXD2Vy V /irxZ0JBFBitzVCWXyXj2HqOkj7MD0uyMPJtyhxOyVViwwpmtjddVmwAWSMmlzbbPErJWW0Ab6 iiBCiW7QxrxNJzlgfXfxdktoM6Xi99FP/46DpBKdtJap2uR3v7HdLhJAX3t oz2/ZLf91XMbLW3G ChspZZkmpb1P4FzwjxsBKrhxafJS7l28P0xvrttrabNXKrZajVuHBbCIJ5dt2WdXSf3SZq74XDBR K NCnUnKVFg8ViAJpvGnZZw84csoEhBF9zIp04luKFPk6h0bxU3ZuHpk9XD1ygUTyuRZPRIRAIUy kdEjRY46JStTYwmIJrp5R1bclBBAF2hzXbFok41/rM4W/Ga7XSbX5b43dxArBNiu/OfNcvM2Wr5i iHm/3mbfFngAB0ypuCbivDH6XR U4k556gO7Ve7dxT/bZLOkvrh6Q6VYHfWebrIqraNY69YBoTVv DzFW2o3LAXB/mNbvtf4C6IsP1NqQh9YGY6 cqzis8qkNIe5Kv7vxmAmA3BymZGUqGp2RN35Mgwmo kbJREVRDXZkAyRMRAioHmGSDXZ1iMA3wfr3JcvOACWUibkKdSI 7OhE3eVsRMVMyTFgTExBHEEzu Esm9OVmndC d5Bfo9L5Wp2y2MlwE3bhGuEvEBR3mrAoqdd1LW0IGsK8sFdeULuuqtZQ8scFm/Uox ktaCUs3U4zFKsHSsblCU0xT/kERAUYoE1Pn/UB jx5yAU/V2r mA Q8PXf c/UBmkkCc/JPPjWS EEBI4gGPJuOzMDk8B4TptLyBhcDjJqBGoUaoFK6eA0XcFAPqeGCKuXoCyRMRx4asHjARN51V2QAT nRDARNzkMDlIWLIitXxq/DB39dg8nOacrAkBk1AwTbaO53m9mxIVxAgZ2pT OpuO11IVJjZ2 rV vhZ X9xWkguUAGQh5U98pMRBVBKY25BGz9afu0QxEYrD86TG 9zR8DlHR9ZXSsX7OHCy7v5MNq9R kDCuNZ6fn28O05i87EKHyN28CCRPQpB8OMnjJszdvLJx2YP Dya5eoqZ pHRoxvCXT0Kt2T0PAEx 7copHYCJHj0Kt15vcnVqgpvXBlObeVq9ZSxz9uuNwhTv8/xTMOHmAVTMvZMlwSRVKhFIDhVJCKys KDsboDyj5/UmQPI PWBydSJuIkXuWb04DMDk7URubTD9v1sbXJlzFjtMyQAdAKaBBYLplChmksVU SjAVO0wOVIFcPNLj42LFWxnKBExk9Gh8nSKQAGpSVLx1dfKYyZMQ3qfntaa4Ih1qNy8GVJu1ARbr KJm9mL5BmnGB5mBgKiySIhU5TPu7eEOxeEbPlQmgUCbvhKBPz0cygIn0eKWrU1lDFzkwkR4nXgIo UuMHipf8/tDD1GZt1kyYXJmS3TyyeiQgsEiVhsRgyi0JIGUNjvr0sqO2ov7AhBEzMTBIAsKnb3Hz PAHhyoQqecyUDE bMrVZa4QpL5bNAyiHaYQXbwGKmMlVCaC8Tw9lwsojoMjoecx0duWQ4OIBk7t5 3vDqMGEOT7IdUmVC2rsrS0QdhiwR2aAMJL9tQx02lo7dFWpxntk8hDBlF7ky6T4eMzlMw O1ppKo pShKjztMwdXzHj3cPGpNKBMwea0JZYqPYngCApj8csnNujpRO6V8GzNqCOlKpzpENDVS5AWmUtUy Jqv QGo0oeeOvi21UsZ0RNMJ0EGNqzxOjgESVaHmwkHQ5A3HemmMTcxcycbzz271MJEKz9T9NS81 1N06VK1irS0G09ixY62iosKKi4tDzOQJCABK7oLwJIQrEzB5rSly83LKxg/MJAFRoe5xEhDen4c6 OUyoE3UmjDF2XD2fa2qs1nTQMNHY2JjR3Nh9Hn1oEUhqsTlHxbp3N/7R/EYz5I1qt0nMFFAL2Jyp 0393qroB8h ps17zKbKirKHRE1OPXV3oCO TXID9nK5shg4Zajkj1IFd9do22nH482FQf6sNNamE 2o5otXpWbUg95H0cCKj02W80BSZXpryYKuUBEVA5UCiTJyAcJFluAKkhARHG2HHzUCaPmSjc4uq5 Mrmb5y1F3gHhPXqezWtyzIS6NGa0jvTWpuS0BaS/VPW7sdsC9a6hUP1TBCY2w1z12T381k5LTFse XNL2kYp0UCfAC0t3M4rA 3BZUSmKmCgMFp6jUElRFxXLUvMrxVBmfFC6jlLuSRrZWL1tnz2oVp1l m/eFDon2rRQolLbvHTV0SUiRtoROh8RlS xb6qp/7v091pMZpmqAanGYgjI5TKiSx0/ESyiTJyA8 ZiI9DkwoU3yuCZg8o epcWDyiVtg8u4HzOMlBwlr nXHcfO0mRqzLg3Vf91rSE62be8n5rddenzv y/X28Sf/Y3770t tV/U8NcYTgOdGnawzXt5q2VKiK9WDd4uAv0U9dgP05 pfb7VqwUaXOK03/QQO YJ0h9/UeNYDyvm6Cb6IUp0KWuHpp6OG7UI2h3Ti5b1pub6zda0 oGzsx9Q92rtqNtn/0CaDiJrXK 9DeKjIcxXmr 8pq9drrGLRKXCii5e6yzM 1IuP4trUyfxkvBYl0Qw7BYitxHMUKtCZjKpEoA5SPs mro9ZlLJ8b2Jmfx6ELh4GDDh5vlF/TFPPvy5/yGjRZWpnb7gM5 ut/itelGdDat61 K3Kjqub1qR MjDR7f1V9ZjNVlPnuxs/sjF6fqHGEuhVoxmUTup8HRY/1kbBVT1Bj3 56kMrVX8aDZ8LpDgcEK s /tBO1dDcz5busQvVHHuUlIsRDnr4uqJcV75vz mzXhNcuHq4ka0Npg5a07WChu8s8Y0lYdbp1dq9 VvKYgLrkPfummn6n62BCsXHlWwymWGpcILm5Mo1wmFAnh8lT46UyYJJlA5Nn85hrCjNNgqnhehAN ja5xmMjmAZLXmrA/BRLWojETLt5FOpH99uLvt1n/b71tlfcss6Ub9prf7lm8I VgukRd09dpkzD0 xylLbHOXQLlTA3TEVInrlxFkhw7rxwUamyZx1dIAxTPv7g6vMXnK7SyNNSRuWB7G2AcKLh4zKPhK zYf2nuLIHLlAqFl6K53xytW6OBTCd3D5EhuhRt9FmlkaI3f4bMXKb2/4yDKjbG5Lw4Q6kYDw7geP mSYAVGzaNhY35XrnOAkIZpoAyYcEzyz9Qq/KSJmmlp/UHZh8pslrTYyvA0u8Ly/ZDi6bp02zn82W kc2b 2k2j8d52lB W1L3oS14sc5OnvOOvV272/z2dY0wJKanDkw3yc27XBBhV7BBrltm56kLGnBQ ntOkLDyXpTXephGMp8LkbQTTrBVhY UojsrXobKP9QnMhMYUcIm6CpoTFUct1rzPfLmEiWnLAlyD BFlrbfxl2raXlPb593eH C/x9feCCi3dus8uVif5bB2wdNdz0HzmwGhezJSXXGvydiJXpSRlio v D3Y3Lx4zoUzES5gXbT2b5wkIUuMkIeK9ec3K5jHzH7ccWch6xWpLfeS2tFPgjjsUv9Xv3Gd W7r5 j9ZdsUQ3Tq2USECsDLNHVwsORiuInxLXLLULtRkY9PuRhiKZQi25f22YOL1asI16aF2YTp2ocQV dq42T5lGFX4qhRqqz8QtvFwHxlHadAwPvi63rmb7Phsll4jPZeqUE56YrDUD1Udr OFbO1D2ANF5 z9QLrCUhA/r473cB02dLAM1RpjEOU0MCAnNlineNxxpdiZlyuHeYfNoWkIiZUCaHySduqTN5Ni 5 zuQANSsBwdCbmw/AHaMviqvW7Feo1YmFcj2g4bnk26Jle6zvgjUkH0itpsa8klSVidJhAmS43JQR st5aAzNMo6WyxystDihA9NeKg3pGhWh 5hpNoaJCHZW9o57GcyjSSXJ7mGuiBMDnM4X7Fbk/uJAM EhJntmaYHKhOUl2 i1u1H34r1 4aHUjlOmAYnnz6nd2WpziSYn1LwORF2wimka5MqFKsT2842TxX JszH1 NjGPFr6HHZL0DCzSM13nD9vIZpW KleJ0JYJJH1/2 xZUJo67C1Xoo2hYqKAU8LkLCaYxr yLyPF0dTwYhr AfvFl23gBR3ply2HtFViXieNDdpcH73vneykUKhlz9jjIFTc2Hd/KynyXkfxs9y SjN5y Yjda7nD5PLoClN7nWzS6ROqPfDv91pz763mwwpmc8kmF5vdmrcQQIgL956b17yVYq80TVJ mdLjo sOEzETyQdPjftViuIwJYPRJJhI4 5vf76VqJ/uQ1ylREOwWdRjiK0Ox9aatpYiDh g4rAg EXOtYimmdnsmKdMAYGqem3eKd44nZfKGeNe4q5ID5V3jcZhQJjogcPOoM3HJL2BCmTxmwtVDnXDz vAPC24mYZzrkw4FtDbBtYKH0FL1R6GQvZMDNTVamosLRGV9ykFyRvJXIYfLePMzrTFEHxKBSGZ3j xEz/y96560ZWBGE4JWYzxH21AQT2ygmyA5AwSGPLCRkRj8AbEPBMvAEBr0BkWZbl 90e3y NP 18 Url1MOvpRebgaql0Vj4zG82n6v7rr2rVPO1Enpl0QNBpa3Mgap4g6BofF6R2mBKojEaYlMZV9JTH Y6etBVuAImJmGoTmQGDSTkRm uFuTDJ1JjMToSxO1PPzEqbeRsLkmYnMBFBmJkNfnpkpOiAUIOxn QhpnTPJC1c/kuC/qTMBkncltniDogBCkp9vmJVAJ0y9/tKl5gGSNqSrcVmqeAoRzxz J/UwL4czk DAgnu0ZvnpmpbgpsuoZTIeEdBjWYZxYZ7/38 6NgmpubK7Ozs3GbR0xFO1FdtFV8qM5MevM cHYe MNnPJFBkpVrNw5v3T4A8Cibk7dbIyPj1tz/HhCnWmXQ hBpTcI3XDgiNrjrHgQlLEdK4Rldg4syE 0dVtnmcmYIo3B6rmjS2Nl3ewcuVaWVl5K5gmJyfLzMxMqWECpHhuEiq3eWSomJmEicyEN4 irWoe mekuXgAS0riz83RACBLiw08/vgGqbg40 gVTroSJOlOY6qqdiKdAxYmu349c40rjgyBARNc4mYmB KsCEnUg1D6A4LxGaXH12jUfuB0y5EqZqOpFF2yg OB6Z6Lr4bPBGgPiQWwQ9M mAsGirN49QybOf ycwkPEQvYcqVMCGNW2dyFkQ1a/xLM9NoBsQrmwOVxqkzmZlGLogX1JkAin4m1TwzE1s8bxA0K0WA enlmypUw6RqPdiKHqqjoER0zID6/y1CfAVN0QOAax/3QNQNCO5HXcQpNDVOemXq3Eqavpj76WjUv AHXPm6eSpwtCoOy0tWgbBQhc4wAVi7Zs8awz2YJBp60ANQ/u39vbKycnJ WhdXFxUfb398vZ2Vlp XTc3N4Vg5UqYdEA4Ijk6x/XoAVHMTARdtp6ZUPOEaWE0HlmjK5nJIZTAZFbSmxe3eA7uH6vTVpi2 trYKz64FaBsbG2V3d7esr68Xni0LKA8ODkquuFIar7d5xL0hlB3ePOfmeWay09Z Js9Mqnls8QAK kJTGgaCWxpvVPIA6PDws9VpbW7v3d6EDsu3t7XJ5eVlYfGZnZ6eY5chigHN1dVWGw2HhHRmOfwMl 7/hsrsxMzoCIN2EoifskK5GhomucJ9s8XOPzI5BinQmYkMYRIDgz2YZBdnI6kcA0XcFZw3R fl74 wbvi3/nxA87R0VFhnZ6eFj7Lk0xltgEgPsvfefI34OOzQMTn H94B0iAyv fy5V1pliwFSRnjXtm UhqPnbZkJ9Q8pXG2eLrGHfVlnUmYrDMRLfWlCJOZ5m 3cLe3t4XMs7m5WQCELEYACHAcHx/zb55s CXmazXjP9 9lNqBiAZmAPt VmUk1T5ii0dUt3gPevI jmoc0zpmJzKRrnMykmudNGHbaNt18UcOE GABIy8vLhS1ZvYDD7CEcfBYo C7grK6uAki5vr4WJqDjPQCyvTPL8d4zkyCWXHlm0jluP1N9XvIp TGYm29ZjnWl 5M3T5Or9TN5pa08TZyaAcv4D0aTmKT6QJchMZhGXsPAOMIDGLSHfAwy/S3bis/yd zOSWkO/5 fiO7zzPc1PCNBgMijC5xasFiDhrPIoPRIQJB4RqXrQTCVO0Eml0JTPF 5lijH2ljDK1 P25 7DVQZCy2Y/GHTxYSCqHxPe/i/4FIEbdzvPNJ5HreMJmZACjehOG5ycwUzkwvvZ/JOtPcSM3j zARMGl27zkxMdAWo2Koes1MEqslOBDj5A8/1FDB1ZSa3erUs7pUydXOgZyYECCK6xp3o6kAVtngW bYGp93aiXAmT3jwzE9nIcV xaAtIhgIEdiJc48CkmufNgbjGuddWOxEw2YKhN4 nzocHzkwJU67 ZKbggHitNy/68rQUdY36smjrmQlvXjwzMZ0IJU81j/OSQJGZCKDx5sBsDszVU5iqtvXgzRMo60x1 ZrI5kKKtt60Dk0VbpXFmQLDNU83Tl8ezvVibMOV6IpgmJibK9PR0zEzfRAEi3h4YHBBK5F/oz6un E9nPxP1MsdOWiNs8/XkO7vfmQAGKz75lplwJU1TzXpOdPCtV04noZYpt669GMH1qncmBKhpdFSBU 8hxCGY2ugMSZqZ41PhZMFFRbIyNjaWmpKTMFx/iUAoRtGLF427XNswWDzOR4ZO 01ehKc6ADVZDG yUrAVE9zbRqPjJ uNTIyFhcXx4ZJb55nJjOTBVszk3WmetTXoNrmOdHVwf0UbeshlLGfCZhqabx/ 27xcuc0LAkQc9eVTmOp JoBy1Bf9TI76mv/2zkr03cv34y0YCBBu82JPExA5uD CVD8Tply9OzPV NwcKVFfhNs6AMDMBky0Yzs3zzOSdtrHOZAtGBClhytVLmGxb90oZlbyuazh5xiGUTieqBQjrTAoQ XnamP0 YHPWlA4L4PxRtMcji63ubtvhHWZ0w5PL/Etkq/5/PTFPRNc7ToSrxShmeTieKnbY0B1q0 5cwUXePCpANCNU QHPf1r2YmTaonw2H5i723AKsqi9rHj93dYoytKDqAYoGAioHY3d2KOnZ3d3d3 jN1d45hjdxdgAWKD8v73 8xd8 3v/LAA/w7z3fU8 zkX7jn7xN3vWWu9a 21g169kr xe8lczO3S CgcXToHvtQsIr5w fRre3t6YPHkyhg4disWLF NL8tdff GPP/7AnTt3cOLECXxJ2Ge/fv0wfvx4 jBo1CpyQ C1y7949PHr0CP9XRKbFcPaAOYNfyhWIMPOf zGROaJgKlu2LEqWLGmu6OpgqjOer5QW tBUwsdyXudQXK7rqQVsBk Tmic8kWeP6Qmf6AtE/BExSRIUP9HngS/DxXfxjP3p7quh1PANlDQNt 0xiYX7sQTk/sDL/tC4E3z/E9MnPmTAwePBj6D8vG VK7du0Ctcnx48dx8OBBUDi9g9/9 eefWL16 Nfjj6vOsZEo9j2vXrh1u3boFeQGI/P777zh58iREbt68iVWrVoHakYOkVatWkGviuVauXAlek0zN P3XqFLiNqkLNzoF/4MAB8Dkxm//ChQs4d 4czp49C5HLly/j4sWL4JYzojkWzpw5w2fK5xnpYDKV RraXOJM5A0IjIXKQhChrYvMkziTT1vWgrV4emYmuBBO1E5k8tkjXTHxQfHBPFIj4Nn8bChBIm2ZO RP20sUAgtcyXAj2LZMTkygWxun5xTCxhgyYKWPVypMDiSaPxrQYVB3bPnj3BH/HYsWPgeZctWwb b/r06ejYsSO2bNmC9u3bgxqJA3/dunXgD0pATZkyBRwElEGDBoGDXwZM7969sXHjRoKR/xdthTFj xnBfnD9/noMDLVu2xNKlSwVQBCHPjStXrnB/zJ07l99j8 bNaNGiBWbPnk3QRmkw8fnt3LlT10RS LIcvT4KH2l80NW7cuMHG5y8TSCMPTFI3TyMfJDcvrIIqem6e EyS6ErNxOpEqnB/avpMsgoGCQgd TGw6NR7WausR9pn4luLD9Hui1L560xMUL/2fYWwDL9RPZKBkEgNuGZLgt1/TYHP3Wjg sAH2VLXF 5IJpUeWXlMilgJbGMNC ZEH437uOr8n69evRtWtXAgP79u3juTFhwgTs2LEDlM6dO4NCzTR//nxc vXoVixYt4g La9euEQxYsWIFBz4mTZoEEQETv2O//H7Pnj0EkWgYDBw4EA8ePMCcOXOwYMECLFy4 EBSCl0AjaPr27YujR4/STESHDh0wbtw4/FeEz0/KB9B0owlN4WRPmXtGsPElRvBJIRxqKwZoI1kz OUijNjJVdLWTrHHJgGDTp2CYfSapm6eXR5aKrpJKRM1ENk/MPKkDobdwg4kPUQqn8OFSkb8O9Eef 0gVRKYaBcunjIX/KuKiUITG6F86JDb2b4ZIy71Z7ZMEQ26RokzcNWhRIj6q50qGYAlWHor/gzcun XzXzZsyYAV1Gjx6N3bt384fkgAeF2mj58uU0OTjwCSqagdIHOnXqxLemXpuPIOU9QYSaj/tReDyB xWNo4hBsDRs2xPXr13kuDiAsWbKEmonPg29x9OjRg9eA/4rwRSTPh59FE4l1oj9PvoiorSh8AfHl F1lgMlcn0uNMMtPWrJmEGpcilLI k5h5UuqL1Lj4TASSnptHrSQ1IEQzic8UEc0kGsniYD5B0Ptg UMbW8YCzYaBMhoSwTR4PdbMmQZv8GdDJMSum1S2JfWM7Y1MTVyxyTo9JTmnQxz4d6uRJA8f0yeCo ADWoWhG81 1rk1BrcBBz0I4YMQKbNm0iOPhjceYuxo4dC8r27duxYcMGaiSsWbOGb0rs3bsXFPo0 TZs2hYiAaciQITRRoAvNNQKUQOKPT3B269aNWo8mI 8fR44coXbk4OF1YeLEifTPCOL/EpioYUQD 8bMAiyDis ELhs HWz5v8aFokrMMQaRqJilCKfl5QkAImMxLylgIiF/0iq5sQo0TTJ6Wxc4kA4JN CAgx86iZdDOPUzDMIPrudCIOHD4g kn r96AsrpfexQ2DDimjIPcCkhlMyaBu00SOKVJALc08eCp zLoptUvg4kRvXBrVFPvr5kO3vMlQKnMqVMmVBlWypUOFBAYW9m2NLwnPTZODPxZ/EBIfQn/zs8z ZSNI Nbkln9zAAwfPpz TJgsFfcLixEkkUERk48A0il3 Z7nopknQoD/R0R/NsLOyT3y2YoWEhZU /CfxsyIVTASSbuaZZ9pKOlFYNSAkA0KWlJFa47KkjBTu14tQMjdP5jKJecdtROuNG76 PhzQ8FED yO FPyhbp40hkOCQNB4yJI2PHCniEETInCQmbBIayJo4BoqkjI9GOdKgt1s LO5YHXuHtsAY1 zo VcgGE8vmRO8CydEpf1p0y2rg3OHd BGyf/9 jPWGNLPlwgREKZp6yQf9Fm2YRbul6CtpXC/jVR0 FTaP1LjUGieQJGjLrHGZti4ZEBJvkhbuyYH3HzwimPDcQvcemj0ebtEMFEwcE9lTJkT6JPGQK1VC pE4UG4kTxESahNGQM0VsOKaKjzyJYyGz2tcxloGBVVxwacpv2NauNDZ0q4adnTwxzT0rBuWJjTm1 nYFQWMUsVjCFmU4k2sm80JksKSNxJpmCwcmBMm3dnDUuPpMkuupMnmgngobUeESSXNmMBw998DTo LShbxg Ce3QDtvGjwy59YiSOGxP2yePCOUNS5E2fHGWyp0OVPDbImCgmksWPhvQEXKIYcE8aC/WV 2Te6ujNGeuTFhOpu2DO6I7a2csN8L1usr1EAH 5d/WwtcwZJ6a9EhO79VqFZS/PNKj8HTHZ2dihS pMgX40xqKyaeNNswqPEcuplHn0kP2krWOBsTXaU8su4zyRQMAsoMpnBppqcvAvHuYyg2jBmExmmj K/DEATVQ6Rzp0KpQdvRwsEEbhwwYWKEQhlQsipEVi6GLcwEUSp8EmRPEQOlUCVAmVTw4xDEwVO3b 2yE97OMaaFMoC5Y188DkSr/i1MD6wPk90Me8ZECQKFi7di2zH8T3 aIwBkXSQWx9xqLI/n1NGKil w82pAtxGlvAeSBtHXKxgMk/BEOJBtBNB9LkaEFI3j5qJjZrJS/lMkk6kJ7rqbB59pUirm0fj7u7B zRiYPxka5c E9MpHSpAwDmpkTopTzd1wsncd9Clph7K506GXVxF0KumAKXVKY2oNd9TNmR41MiVF 9Swp0Ld4buxqVRbdHDOhQMLocEwWCx6pE2BYqXzY16sOfHfMglkYByKTJhqqf// oMPL BMbNQhp acZ9REh5t2nTBkJxFyxYECQVWCyTbBsbtQ9JBMaKSHOTqaxSpQpIe5MCZvSf7CBpeX6mZiNAGaAl qCX Qlqc7CH/zwAwAAKXGRIkTahNOSDou/H6 VLgfiQ1SDczdkUm8FsyJqxgEgJCX9NW95cknUjY PPpKnIJhMfH06kQStJUpGASULBBNEkIvQimBW31JmXATED6Bb7CyWzN0zJMU7plSIUWyBIivfKE4 hoETTUsBfy3H/Vk94JYrgwKaYvIyJ0eX0g6Y16QyplV2wZpGZbCyXmnsaFcFm1qXQ OcKWGfNC7S xY BbIaBeTWccWJoa7zaNxUICYAuhw8fRuvWrcFALLMc DcBxiwFUtbMRCBVKzEOiTmRxmYsjEAZ NmwYSKUTlFOnTgXjVAywkmonsNg/ 2QjG8VzMMuBOXvsm8eRAmfwllqLQJUAJpm8Ll268P8EFI/h NfF7sojMD Q5mTlAYPKcDOzyfwQcA8kE17doLiuYtOpEAiY2MwHBpmmmLHrdPMaZaOpJEUqZaUvy gWaeLMMpgVsJ2gqTxxaR2uPGQ98XaF 6KPLGMVAgZSKkThoH0WIYSKi00yTX3Hg7sydwcil2ta0E r QxUSxZXIxUWmlx xqYpTTU/HplMbOqK470aow1TdzQNHcqFE6bFJnjRUdbextMq qEJc28cHt2 Z5zbvAK6MNOBA/DSpUsgSBgH4t/UGlu3bgXf9GZhvIcm26xZs8BALGltAoIxKWoZ5s4xwMpGzUVA ERRiCvLY7t27QxJlGa9q3LgxRPtRmxCcwhZSM0kWRs2aNcH/UQgYpkMR0BQm1fIeGEymuUqgsm9e L2M1gC5WMJUpUwbu7u6ycmCYBIRu5ukZEB6mIpSSTsQ4kw4m8Zckncg8BUMv9SXAEc0ULjDdDvwI r5LOiGcYsFMgyK6YO0N9ruj8KybUKYct5e3xZGBDvJzcBVf6NMKV6T0Rcms3VrSpjspKS9UrkAmd XPNji6LHxym/qlexXPDMnhru2dLi4MAm2Na1JhY2KYXmmeNhxsB 0EVMKxFqHAKKg5RvdA7CQ4cO QTfzqHlotjVv3hwM4nLAMthLjUPTkAFeRuwJxG3btoEDnOkv1DwEKMHHTAjJoCDYuB vgyBgFjtB KECjqUhhRgSvl0FlaieCl2Y D1FhjsqJw7S1ltz 6O78/DxK08OcPczcbjMApRNmi/11dHSgzKU3t6aWS8mcoajSbIGAKZwpIIdQ yZCUnYVPwiJVOScrDmoDbY6BToqAxmPR1WjUasX2UgPMGcmwvAfyAj7sGhkK6ueWM8vrRFJCzc6M c6l0DlgOhpHdgoWTYiotAxyCzRxe4nIDv7 FVCuFmZnZSCSClXXzeERtT9bZIxmKqQau5vN5F0Ib gZhR0QyuApyQGQClS7G7MYhTCxaT asoVc4KhIrgqv6vF7Qf/MQ4f1MueO/ju5CaVeafrgZsw7Ka O7QGDx48QKVCu9bX2zvx0Z3p5Ur6OGutl52jORBwothkyIw8hmZgkt5VJomUmFhMfzBV/PBBYXIW /a1u5TsmkdXVVQxLwjysNunJyB6GZQUUiYkMADIUg5GRY2PjN2eWcuGEF8jMii4IRnN4q91H2Rap VBJpbT5Krtwjl 5qs HNaFJ/pOiBfngkKhVEYslm 3W33 xZN6D/RDsFzSKhILW6Om9gJfUg5Bk5 qDM5EFQIQma3VYs1Uwu2D /Tqx z20F1Y4tnsnlzyvqvA5iQSa iqEAXBWhj5S3ZXdwLKQYQnM LOvr63gdGRnpPXhwavrBbLijUCZur45wJ LZq3fSlyc3b91P3l oCJ03NtcfHuheWJhPJhLbVGF7 0MPLL7/8 uuvT01NPczTrqJp3fBwQLEtPN6qJ2iOR0aGJybvziwVPl5yuezGh7Oln/1q/t5cMpkR n1YOo 9gNwaI1ciK9UlzczN6MvB05swZTP9jY2NW5wjOILJH7IM /tedbUxQGPpHXLyysoI5FCte vXr1W9/6dmuz79hg 2ZOT2b0mzfvEFJ55KsuPBXFG7egVURxO3XqFJQQM4/BwUGsA9XCw7e/atwm T3liKK1XK3HAFkIZCoWwexQDv38fgLp9reC2XCpjWtO0/3Y71I3GE30AwofG8/nnn0fzc/nyZUge esCkhHVwgbX4IwHdlc64LIkqshLMWVLDjjH8gIb796eymTS65 xWUfsUF67E8xAdcAY02ANGSPB9 5coVeASi2d/fjwwAkZDd3nvabeVioxXzAPkXL16EfQNlV1dnIBBYW1uz nJ8gitxAdDILOntRT M aH7wwQdQBboBk2k/Pnz4q//PZuSpfkUELIQDxn3 /HlMsKAKdKIwwzPBE6wYmQFpgw wiw BHq 4 DEOhNVRaHeiurOppf99Eesbj8Rs3boyOjlr1CkxYdGJWwHAL/tCaQ5EAhMSEwiB8jIbg8ul xtvD L6/QUzgcvnTp0sTEBOwXEWTmgTdINIivu7sb/KE3QVh3ydCzQWa5CRhCsEAS4ug1D AAOAhoJ1H/ HyF7Jo9/9r8J/2/DwvGfAgwACAnV5dpHEywAAAAASUVORK5CYII